Але, чистотіл великий (Chelidonium majus L.) популярна лікарська рослина у багатьох народів і входить як офіцинальна рослина до багатьох європейських фармакопей.
Про це, зокрема, свідчать численні назви рослини: чистяк, жовтомолочник, розопаст, куряча сліпота, бородавник, коров'яча трава, вардумт, струтенес, зелемозелень, трава ластівок тощо. До речі, в деяких регіонах України і сьогодні чистотіл називають також, як і багато століть тому за часів Київської Русі.
За одними відомостями, латинська назва походить від слова "хелідон" - грецькою крилата пташка. З прильотом ластівок рослина починає рости, з відльотом - всихає. За іншими даними - Chelidonum (спотворене coelidonum) - означає дар небес.
Емпірично цілющі властивості чистотілу були доведені ще давньогрецькими та римськими лікарями. Уже в другому тисячолітті н.е. відомості про лікувальні властивості чистотілу поширювалися серед населення Європи. У відомому трактаті-поемі лікаря Одо з Мена-на-Луаре "Про властивості трав" наведені рецепти приготування зілля і способи їх застосування.
Протягом десятиліть ця скромна рослина широко використовувалася в нетрадиційній медицині різних країн для лікування різних захворювань, але найефективніше - у разі проблем і хвороб печінки та шкіри.
Немає коментарів:
Дописати коментар