М'ЯТА ПЕРЦЕВА. Ботанічний опис

М'ята перцева -  багаторічна трав'яниста рослина родини глухокропивові (Lamiacea), висотою 30-100 см з горизонтальним кореневищем і численними тонкими мочкуватим корінням. Стебла гіллясті або прості, чотиригранні, прямостоячі, зеленого кольору з фіолетовим відтінком, з рідкими волосками на гранях; листорозташування супротивне. Восени надземна частина м'яти відмирає та перезимовує підземна частина – кореневище. Навесні з бруньок відновлення кореневищ з'являються надземні пагони.

Листки у м'яти з короткими черешками, подовжено-яйцеподібні, зверху темно-зелені, знизу — світло-зелені завдовжки від 3 до 6 см і завширшки до 3 см. Черешки довжиною 6-8 мм. При розтиранні листя з'являється сильний своєрідний аромат, а при жуванні на язику та у роті відчувається відчуття холоду.

Квітки дрібні, рожеві або блідо-фіолетові, зібрані в колосовидно - пірамідальні суцвіття. Маса 1000 насінин (горішків) 0,06 г.

Цвіте у червні-липні, насіння достигає у вересні. М'ята перцева у дикому вигляді не зустрічається, відома лише у культурі. Розрізняють дві основні форми м'яти перцевої:

чорну (M. piperita var officinalis sole f. rubescens A. et E. G. Camus)  

білу (M. piperita var. officinalis sole f. pallescens A. et E. G. Camus).

Наразі основні плантації м'яти були розміщені в Полтавській, Чернігівській, Сумській, Черкаській, Київській, Хмельницькій областях, Республіці Крим.